Вечір холодним туманом лягає на плечі, Паспорт давно зачекався наступної візи, Відлік пішов і недовго лишилось до втечі: Осінь-дивачка таємно пакує валізи.
А листопад їй довірливо дивиться в очі, Прагне знайти у грайливій безодні відгадку, Звісно, ніколи ніхто розлучатись не хоче, Тільки на рейс вже за мить оголосять посадку…