• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: рідною (список заголовков)
11:09 

Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ - Любов Козир



Поміж усіх незвіданих світів
Не вистачить палких і ніжних слів,
Тому я зорі в небі запалю,
Щоб показати, як тебе люблю!

Це світле та безмежне почуття
Наповнює теплом усе життя
І грає, наче скрипка скрипалю:
Ти - сенс буття, бо я тебе люблю!

І кожен дотик, кожна спільна мить
Веде за обрії, злітає і звучить,
Слугує, як вітрила кораблю…
А все тому, що я тебе люблю!

03.08.2011 р.

Любов Козир
kozyr-lubov.ucoz.ru/blog/ja_tebe_ljublju/2011-0...

@темы: РІДНОЮ, Любовь, стихи 2011

18:57 

Я писала тобi листи (архівне)

Я писала тобі листи,
Про пусті і буденні речі,
Бо втікала від самоти,
А дзвонити – вже не доречно.

Я писала тобі листи
Про минуле, що догорало,
Про зруйновані вщент мости
І про світ, де тебе замало.

Я писала тобі листи… -
Це дурне і безглузде правило.
Задихалась від пустоти,
Але жодного не відправила.

Я писала тобі листи...

© Copyright: Любовь Козырь, 2010

@темы: РІДНОЮ, Любовь

12:17 

Під настрій

Любов Козир "Осінньо-перелітне"

Любовь Козырь :: Осінньо-перелітне


збільшити

Вечір холодним туманом лягає на плечі,
Паспорт давно зачекався наступної візи,
Відлік пішов і недовго лишилось до втечі:
Осінь-дивачка таємно пакує валізи.

А листопад їй довірливо дивиться в очі,
Прагне знайти у грайливій безодні відгадку,
Звісно, ніколи ніхто розлучатись не хоче,
Тільки на рейс вже за мить оголосять посадку…

27.10.2010


Картинку взято
stat17.privet.ru/lr/0925d3c787f01b4e4c9ad5819be...


@настроение: осеннее

@темы: РІДНОЮ, стихи 2010

15:12 

"осінній смуток" Любов Козир

Осiннiй смуток



Осiннiй смуток


Вальсує багряним листям уздовж тротуарів осінь,
Цей смуток, мабуть, від того, що теплі скінчились дні…
Згорнулась душа в клубочок: не хоче трагедій, досить!
Та тільки думок не гріють столиці п’янкі вогні…

Я хочу прийти додому, облишивши ролі й маски,
Пірнути в тепло обіймів, відчути твій аромат,
Забути усі образи, немовби невдалу казку,
І просто собі кохати, не вірячи в листопад…

19-20.10.2010


@темы: Природа, РІДНОЮ, Философия

17:59 

Первая печатная публикация!!!





http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214297

Ну вот, свершилось: у меня появилась первая печатная публикация!
С нетерпением жду посылку от редакции журнала "Дніпро"с моим авторским
экземпляром сборника современной украинской поэзии "НА ВІСТРІ КУРСОРА".
Там опубликовано, правда, только одно моё стихотворение, но для меня это уже достижение!

В сборнике можно найти мой "Этюд":

читать дальше

@темы: Авторское, РІДНОЮ

16:56 

Любов Козир "Карпатська замальовка"

Любов Козир "Карпатська замальовка"

Любовь Козырь :: Карпатська замальовка


збільшити

Небесна вата зачепилась за вершину,
Туманом заливаючи простори,
Я зачаровано дивлюся на картину,
Де губляться між хмар осінні гори.

 

Під пінний шум стрімкого ЧеремОшу,
Що б'ється, ніби скутий берегами,
Я відчуваю, як спокійно можу
Долівки не торкатися ногами.

 

Тепло від ватри ллється у долоні
І слів нема, щоб все це описати...
Сьогодні я у вашому полоні,
Мої казково-вЕличні Карпати.

16.09.2010
На згадку про відпустку в Барвінковому


Картинку взято із інтернету, бо до власних фото ще руки не дійшли... :)
foto.mail.ru/mail/hanuma666/75/82.html

 

ID: 211157
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження 16.09.2010 15:16:13
автор: Любовь Козырь


@темы: РІДНОЮ, стихи 2010

17:28 

Щойно написане...

Любов Козир " А я люблю гарячу чорну каву…"

Любовь Козырь :: А я люблю гарячу чорну каву…


збільшити

А я люблю гарячу чорну каву,
Солодку, з білосніжними вершками,
Тримати її вранішньо ласкаво
Спросоння розімлілими руками.

А я люблю гарячу чорну каву,
Що будить ароматом на світанку,
Коли проміння сонячно-яскраве
В квартиру заглядає крізь фіранку.

А я люблю гарячу чорну каву,
Горнятка доторкнутися щокою...
І день, я вірю, видасться на славу,
Якщо він починається з тобою.

29.07.2010 р.

Картинку взято img.liveinternet.ru/images/attach/2/13672/13672...


@настроение: :)

@темы: стихи 2010, РІДНОЮ, Любовь

11:07 

"Невидима війна"

Любов Козир "Невидима війна"

Любовь Козырь :: Невидима війна


збільшити

Я б'юся за тебе, а може, і справді, не варто?
А може, хай доля сама розкладе по місцях?
Набридла любов, що нагадує партію в карти,
Де кожен блефує, ховаючи в посмішках страх.

Я б'юся за тебе, а може, і справді, не треба?
Навіщо війна, що примножує сльози і біль?
Я ладна була цілий світ проміняти на тебе...
Та звідки дізнатись, чи вартий ти жертв і зусиль?...

 

29.01.2010


@темы: РІДНОЮ

10:25 

"Етюд" та "Антологія української поезії"

Не пригадую, чи писала я про те, що мій вірш "Етюд" відібрано для публікації в антології української поезії (збірка віршів "На вістрі пера" ). Наразі тривають переговори з видавництвом стосовно внесення змін до запропонованого ними авторського договору. Якщо досягнемо консенсусу, то вже в кінці серпня мій вірш може вийти друком у вказаній збірці.

Досі не розумію, чому було обрано саме "Етюд"... Ніколи не передбачиш, який із віршів сколихне читацькі емоції. Для мене ж, усі творыннячка рідні та близькі :)

Викладаю "Етюд" і на цій сторінці:

Любовь Козырь :: Етюд


збільшити

 

Стукає вітер у темне вікно,
Тихо скриплять незачинені двері...
Це уже сталося, це вже було
Десь, у якійсь там загубленій ері!

Небо нахмарилось, пахне дощем,
З півночі тінню прийшла прохолода.
Знову усе, як завжди. День за днем
Мовчки тьмяніє життя позолота.

Скоро у місто прийде листопад,
Літо кудись непомітно тікає...
Як же я хочу вернутись назад -
в день, де мене вже ніхто не чекає!

04.08.2002


@настроение: :)

@темы: РІДНОЮ

10:56 

Чужі сльози (нове)

А сльози чужі не гоять душевні рани,
Не зможуть зібрати в купу розбиті мрії.
Від горя чужого легше ніяк не стане:
Воно не вдихне життя у твої надії.

А сльози чужі нічого уже не змінять:
Не треба просити в Бога комусь розплати.
Хай усмішки інших сонцем тобі засвітять,
Щоб знов захотілось дихати і кохати.

Написано 17 травня 2010 року.
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190287

@темы: Философия, РІДНОЮ, Любовь

12:10 

Весна, що пахне літом

І знову ця весна запахла літом,
Жбурнула сонячним промінням у обличчя,
Убралася бузку яскравим цвітом,
Розбурхуючи в душах протиріччя.

І знову ця весна запахла літом,
З примружено-зеленими очима,
Неначе це вона керує світом
І ніби в неї янгол за плечима.

І знову ця весна запахла літом,
Щебече до людей пташиним співом,
Притягуючи усмішки магнітом
І щедро обдаровуючи дивом.

:) 07.05.2010 р.



@настроение: весняний настрій

@темы: РІДНОЮ

13:44 

Епіграф (Пробач, що я не владна над собою..)


@темы: Любовь, РІДНОЮ

13:42 

Молитва ("Молюся небу, небу - не тобі...")


@темы: Любовь, РІДНОЮ

15:10 

Розуміння


@темы: РІДНОЮ

ЗАМЕТКИ НА ПОЛЯХ

главная